ἀνταναιρετέος
ἀνταναιρετέος, to be struck off
ἀνταναιρ-ετέος, α, ον,
- to be struck off, PTeb. 61(6).220 (ii B.C.).
que ha de ser confiscado a su vez
ἀνταναιρετέος, to be struck off
que ha de ser confiscado a su vez